Міжнародна велогонка
на шосе

Київ, Україна 1-3 червня 2018 року

Міжнародна велогонка
на шосе

Київ, Україна 1-3 червня 2018 року

Міжнародна велогонка
на шосе

Київ, Україна 1-3 червня 2018 року

Міжнародна велогонка
на шосе

Київ, Україна 1-3 червня 2018 року

05 2
2018

Любов Басова — про бажання перемагати та йти тільки вперед!

На міжнародному рівні Любов Басова (Шуліка) виступає з 2005 року. За плечима в української велогонщиці не одна нагорода. Любов — п’ятиразова чемпіонка Європи серед юніорів, учасниця Олімпійських Ігор, володарка Кубка світу, і неодноразова чемпіонка світу. Федерації велосипедного спорту України вдалося поспілкуватися з Любов’ю, після закінчення 5-го етапу Кубку світу в Мінську, звідки вона привезла бронзу:
 
Любове, чи задоволені Ви своїми заїздами на етапі Кубку світу у Мінську? Та який Ваш найулюбленіший трек у світі?
— Своїми заїздами я задоволена, єдине, в фінальному заїзді мене двічі підкинула кореянка, а це порушення. По закінченню я доповіла суддям, так як даний випадок впливає на швидкість та збиває взагалі, потрібно заново включатись, а для треку секунди та мілісекунди відіграють дуже важливу роль. Якби не перешкоди, я би приїхала, як мінімум, другою. Але це спорт. Просто дійсно прикро, що, коли українські спортсмени роблять найменші порушення, то відразу дають попередження, а якщо порушують представники інших країн, то ставлення відповідно — інше. А щодо мого найулюбленішого треку, то це, нещодавно мною випробуваний трек в Чилі та трек в Апелдорні (Нідерланди). А ось їзда на полотні в Мінську мені далася дещо важче, ніж в Чилі.
Ваша головна суперниця сьогодні на треку?
—  Це бельгійка Нікі Дегренделе, яка теж дуже добре їздить кейрін, а також Олімпійська чемпіонка нідерландка Еліс Лайтлі.
Любо, як Ви реагуєте на свої перемоги та поразки? Які відчуття переповнюють Вас у цей час?
— Я дуже рада, коли перемагаю. Насамперед, хочеться порадувати себе, свою сім’ю, свого тренера та свою країну, довести, що не дарма працюю. А коли програю, аналізую, які помилки були допущені, відразу починаю працювати краще. Чесно кажучи, моя душа та совість чисті, бо тренуюсь та викладаюсь на всі сто відсотків завжди.
Підтримка сім’ї відіграє важливу роль у Вашій спортивній кар’єрі?
— Так, звичайно, є тренер, і є чоловік. Тренер все-таки на треку, його хвилювання передаються й на мене. А мені потрібно виходити на старт із спокійною і впевненою головою. Телефонні дзвінки чоловіка мене завжди заспокоюють та додають впевненості. Бо, коли ти на старті хвилюєшся і думаєш, що це мій останній старт, то ніколи й нічого не вийде, а якщо навпаки свіжа голова й думки — перемога не за горами! Звісно, відчувається й підтримка тренера, адже він поруч на треку, та й мій успіх взагалі — це стовідсоткова праця тренера.
Розкажіть із чим пов’язаний Ваш переїзд до Одеси?
— Це пов’язано з тим, що в моєму місті триває війна, я фізично не можу знаходитись там. Звичайно, я би могла перебратися до Росії, як зробили безліч моїх друзів та знайомих, але я вирішила не покидати свою країну, тренуватись та виступати за Україну. Патріотично досягати успіхів на своїй рідній землі, тому і переїхали сім’єю до Одеси. Морське повітря добре впливає на мою маленьку донечку, та й сама Одеса мені, чесно кажучи, до душі (посміхається).
Поділіться своїми планами на майбутнє. Які цілі ставите на Токіо?
— Відразу вирушаємо до Туреччини для підготовки до чемпіонату світу, який відбудеться в Апелдорні, потім до України на декілька днів, далі — до Польщі на підготовчий збір, а потім— знову до Нідерландів. Цілі на Токіо — максимальні!
Ваші поради молодому підростаючому поколінню.
— Найголовніше — це бажання. Ніколи не потрібно опускати руки, тільки йти вперед, бо як тільки ти дав слабинку, то далі нічого не вийде. Ви не уявляєте, наскільки важливим є роль бажання, тому що сили можуть бути, та без бажання не буде нічого.
Щиро дякую, Любо, за розмову! Нехай щастить завжди, та дух переможниці не покидає ніколи!
 
Розмову вела Тетяна Дзядевич, секретар ФВСУ